Матеріал  та   обладнання:   секундомір  і  таблиця-протокол дослідження.

Процедура дослідження

Дослідження сприймання часу проводиться в парі (досліджу­ваний і експериментатор) і передбачає десять послідовних кроків, у кожному з яких досліджуваному пропонують визначити про­міжок часу без підрахунку і використання годинника. Правиль­ність оцінки проміжку часу експеримент-татор визначає за допо­могою секундоміра. Проміжки часу можуть бути наступними: 30 с, 60 с, 120 с тощо.

Інструкція досліджуваному: «Вам буде запропоновано, не користуючись годинником і не рахуючи про себе, визначити зада­ний відтинок часу. Сигналом початку сприймання часу буде удар олівцем по столу, а завершення — піднімання руки чи команда

«Стоп!».

У таблиці-протоколі експериментатор записує заданий для визначення відтинок часу і названий досліджуваним.

Відтинок часу, запропонований для оцінки, позначається у графі С у секундах; фактичний час, також у секундах, — у графі А.

Таблиця-протокол дослідження сприймання коротких проміжків часу

Опрацювання результатів

Точність оцінки часу визначається для кожного досліду окремо за формулою:

К = А/С • 100 %,

де К — коефіцієнт точності оцінки часу;

А — фактичний часовий інтервал;

С — часовий інтервал, запропонований для оцінки.

Аналіз результатів

Під час аналізу результатів дослідження важливо визначити, в якому співвідношенні до 100% (менше чи більше), перебувають коефіцієнти точності оцінки часу досліджуваного. Якщо в усіх випадках досліджуваний має коефіцієнт, більший за 100%, то часові відрізки він недооцінює. Якщо його коефіцієнти значно менші за 100%, то часові відрізки він переоцінює. Чим ближчі коефіцієнти до 100% (наприклад, 80% —110%), тим вища точність оцінки коротких проміжків часу.